Холдингова компанія – це тип корпоративної організації, яка контролює одну або кілька інших компаній, володіючи часткою в них. Її основна мета – управляти та координувати діяльність дочірніх компаній з метою максимізації вартості своїх інвестицій.
Холдингова компанія може діяти як своєрідний командний центр, приймаючи стратегічні рішення для дочірніх компаній, пропонуючи адміністративну та управлінську підтримку і надаючи капітал для інвестицій. Крім того, вона може надавати загальні послуги, такі як управління людськими ресурсами, бухгалтерський облік і фінанси.
У багатьох випадках дочірні компанії працюють у різних секторах, що дозволяє холдинговій компанії диверсифікувати свій інвестиційний портфель. Структура холдингової компанії часто використовується компаніями для досягнення більшої податкової ефективності та спрощення управління широким спектром бізнес-діяльності.
Холдингова компанія може володіти різними типами активів, залежно від її інвестиційних цілей та бізнес-стратегії.
Загалом, холдингова компанія може володіти акціями інших компаній, у тому числі тих, що котируються на біржі, а також облігаціями, взаємними фондами, нерухомістю, торговими марками та патентами. Крім того, холдингова компанія може володіти фінансовими активами, такими як банківські рахунки, інвестиції в цінні папери, іпотечні кредити та інші боргові інструменти.
Якщо припустити, що основною метою холдингової компанії є збільшення вартості інвестицій її дочірніх підприємств шляхом стратегічного управління активами, що належать їй, то інвестиційні рішення холдингової компанії залежать від її довгострокових стратегій.
Існують різні бізнес-стратегії, які холдингова компанія може прийняти, залежно від її цілей та ринкових умов. Нижче наведено деякі з найпоширеніших стратегій:
Існують різні бізнес-стратегії, які холдингова компанія може прийняти, залежно від її цілей та ринкових умов. Нижче наведено деякі з найпоширеніших стратегій:
Цільові показники діяльності холдингової компанії залежать від її ресурсів, компетенцій та ринкових очікувань. Вибір відповідних цільових показників має вирішальне значення для довгострокового успіху.
Холдингова компанія, яка інвестує в кілька компаній і секторів, знижує загальний ризик портфеля, оскільки прибутки і збитки однієї компанії не впливають безпосередньо на вартість інших холдингів.
| Переваги | Недоліки |
| Диверсифікація може допомогти зменшити загальний ризик холдингової компанії, дозволяючи їй скористатися перспективними інвестиційними можливостями в різних галузях. | Диверсифікація може також зменшити фокус і увагу до одного виду діяльності, що ускладнює управління портфелем і робить його складнішим. Крім того, дивізіональна структура холдингової компанії може сприяти конкуренції між дочірніми компаніями за ресурси всієї компанії та ускладнювати підтримку єдиного корпоративного іміджу. |
Вона може керувати своїми дочірніми компаніями централізовано, зменшуючи витрати на управління та підвищуючи ефективність.
| Переваги | Недоліки |
| Централізація може допомогти зменшити витрати на управління та підвищити ефективність портфеля. | Централізація також може обмежити автономію дочірніх компаній і сповільнити їхню здатність адаптуватися до потреб ринку.Консолідація ресурсів та синергія між дочірніми компаніями |
Вона може консолідувати фінансові, людські та технологічні ресурси своїх дочірніх компаній, створюючи синергію та підвищуючи їхню конкурентоспроможність.
| Переваги | Недоліки |
| Консолідація ресурсів може створити синергію між дочірніми компаніями, підвищити загальну конкурентоспроможність і збільшити частку ринку. Спільне використання ресурсів і досвіду також може призвести до зниження операційних витрат і створення нових бізнес-можливостей. | Консолідація також може обмежити гнучкість дочірніх компаній і ускладнити реалізацію інноваційних стратегій. |
Ви можете захистити свій капітал за допомогою консервативних та безпечних інвестицій.
| Переваги | Недоліки |
| Консервативні інвестиції можуть захистити капітал холдингової компанії та зменшити ризик втрат. | Консервативні інвестиції також можуть зменшити потенціал прибутку і обмежити довгострокове зростання. |
Структура холдингової компанії дозволяє відокремити право власності на контроль над компанією, таким чином обмежуючи відповідальність окремих власників.
| Переваги | Недоліки |
| Зменшення особистих ризиків акціонерів. | Менеджери холдингової компанії можуть не мати такого ж рівня відданості та мотивації, як акціонери дочірньої компанії. |
Холдингова компанія може скористатися перевагами податкової ефективності, наприклад, шляхом вирахування витрат дочірніх компаній, зменшення податків через використання дочірніх компаній у країнах з низьким рівнем оподаткування або через звільнення від сплати податків на приріст капіталу від продажу корпоративних часток.
| Переваги | Недоліки |
| Більша фіскальна ефективність. | Диверсифікація також може зменшити потенціал прибутку, оскільки дочірні компанії можуть не досягти очікуваного рівня прибутковості. |
Холдингова компанія забезпечує легший доступ до капіталу завдяки кільком факторам, які впливають на переговори з кредиторами та банками. Окрім більшої репутаційної ваги, диверсифікації, характерної для цього типу корпоративної структури, податкова структура та консолідована фінансова звітність забезпечують більшу привабливість і, як правило, дозволяють домовлятися про більш вигідні відсоткові ставки за кредитами.
| Переваги | Недоліки |
| Вони можуть бути оцінені фінансовими ринками більш прихильно, ніж окремі компанії, завдяки більшому масштабу та диверсифікації. | Невеликі холдингові компанії можуть мати труднощі з доступом до кредитів. Крім того, можливість отримання фінансування може бути обмежена спеціальними нормативно-правовими актами. |
Холдингова компанія та звичайна компанія мають деякі фундаментальні відмінності з точки зору переваг та недоліків, як показано в таблиці нижче:
| Товариство з обмеженою відповідальністю | Холдингова компанія | |
| Корпоративна структура | Незалежна бізнес-структура, в якій одна або кілька фізичних чи юридичних осіб володіють і керують бізнесом. | Компанії, що володіють частками в інших компаніях. |
| Мета | Метою товариства з обмеженою відповідальністю є управління та розвиток бізнесу з метою отримання прибутку для його власників або акціонерів. | Їхньою основною метою є володіння частками в інших компаніях. Таким чином, холдингові компанії можуть отримувати дохід від участі в інших компаніях або від продажу своїх часток. |
| Оподаткування | Підлягають прямому оподаткуванню, такому як податок на прибуток або ПДВ, залежно від юрисдикції, в якій вони працюють. | Вони можуть отримати вигоду від сприятливих податкових режимів, працюючи в сприятливих юрисдикціях, а також скористатися перевагами спеціальних податкових стратегій (див. наступний розділ). |
| Доступ до капіталу | Обмежений доступ до капіталу, виходячи з репутаційного профілю окремої компанії. | Вона може полегшити доступ до капіталу для своїх дочірніх компаній, використовуючи свою репутацію, фінансову стійкість та існуючі зв’язки з кредиторами чи інвесторами. |
Загалом, хоча обидві форми пропонують обмежену відповідальність власникам та акціонерам, захищаючи їх від можливих корпоративних збитків, холдингові компанії суттєво відрізняються від товариств з обмеженою відповідальністю за своєю корпоративною структурою, метою та оподаткуванням.
Холдингові компанії дають можливість досягти особливо ефективної податкової структури за умови ретельного податкового планування. Саме тому, коли підприємець вирішує створити таку структуру, він покладається на спеціалізовані компанії, такі як GR Morgan Formation, для реєстрації компанії.
Існує кілька стратегій, які можна застосувати для оптимізації оподаткування холдингової компанії. Нижче наведено деякі з них, які мають загальний характер. Слід мати на увазі, що кожна юрисдикція має свої особливості, і що конкретне податкове планування повинно здійснюватися і розроблятися відповідно до компаній, що входять до складу холдингу, і конкретних потреб клієнта.
Збитки, понесені учасником дочірньої компанії, можна вирахувати з податків, які сплачують інші учасники або сама холдингова компанія. Це може призвести до значної економії податків, оскільки збитки можуть бути компенсовані за рахунок прибутків інших учасників.
Холдингові компанії можуть отримувати дохід від участі в інших компаніях у вигляді дивідендів. У багатьох країнах дивіденди, отримані компаніями-об’єктами інвестицій, звільняються від оподаткування або оподатковуються за нижчою ставкою, ніж корпоративний прибуток. Таким чином, компанія може отримувати дохід за нижчою податковою ставкою, ніж від своєї основної діяльності.
Крім того, холдингові компанії також можуть запропонувати ефективне податкове планування для власників або акціонерів. Наприклад, через розподіл дивідендів або продаж часток власники або акціонери холдингової компанії можуть отримати дохід за нижчою податковою ставкою, ніж та, що застосовується до прибутку її основної діяльності.
Подвійне оподаткування прибутку від участі в капіталі можна зменшити. У багатьох країнах дивіденди, отримані від участі, звільняються від оподаткування або мають нижчу ставку податку, ніж корпоративний прибуток. Це означає, що холдингова компанія може уникнути подвійного оподаткування прибутку від участі та своєї основної діяльності.
Холдингові компанії можуть користуватися податковими пільгами залежно від юрисдикції, в якій вони працюють. Наприклад, деякі юрисдикції пропонують податкові пільги для компаній, що володіють акціями інших компаній, наприклад, звільнення від сплати податків на отримані дивіденди.
Оскільки холдингові компанії не беруть безпосередньої участі в операційній діяльності, спектр можливостей у виборі держави, де буде створено штаб-квартиру холдингової компанії, є широким і фундаментальний уважно оцінити найбільш підходящу юрисдикцію для інкорпорації. Насправді, цей вибір має важливе значення для фіскальні, правові та операційні наслідки.
Але як вибрати найбільш підходящу юрисдикцію для холдингової компанії?
Отже, найбільш важливими факторами при виборі юрисдикції є наступні:
Одним з основних факторів при виборі юрисдикції для відкриття холдингової компанії є податкова система. Остання може мати значний вплив на діяльність і прибуток холдингової компанії, впливаючи на рентабельність інвестицій і розподіл дивідендів.
Деякі юрисдикції пропонують особливо сприятливий режим корпоративного оподаткування, наприклад низьке оподаткування o податкові стимули для холдингових компаній.
Крім того, важливо оцінити двосторонні міжнародні податкові угоди між юрисдикцією холдингової компанії та іншими юрисдикціями, в яких вона може мати дочірні компанії або холдинги, щоб уникнути подвійного оподаткування та оптимізувати загальну податкову структуру.
Нарешті, податковий режим має бути стабільним і передбачуваним, з чіткі та послідовні податкові правила. Таким чином, холдингова компанія може ефективно і передбачувано планувати свою діяльність та інвестиційні стратегії.
Оцінка правового та регуляторного середовища є вирішальним у виборі юрисдикції, в якій працюватиме компанія. Закони та нормативні акти впливають на формування, структуру та управління холдинговою компанією, а також на дотримання нею податкового законодавства та можливості ведення бізнесу.
Наприклад, у деяких юрисдикціях можуть бути суворіші закони щодо корпоративного управління, про фінансову прозорість та відповідальність директорів, в той час як інші можуть мати більш гнучкі та менш обмежувальні правила. Крім того, в деяких юрисдикціях можуть висуватися особливі вимоги до створення та діяльності холдингових компаній, наприклад, наявність місцевого адміністратора.
Крім того, обрана юрисдикція повинна пропонувати стабільне та передбачуване регуляторне середовище, що гарантує безпеку інвестицій та зменшує ризик правової невизначеності. Таким чином, холдингова компанія може уникнути можливих юридичних або податкових проблем і сконцентруватися на досягненні своїх бізнес-цілей.
Як ми можемо спостерігати в нинішній бурхливій міжнародній політичній ситуації, політична нестабільність може призвести до непередбачуваних змін у законодавстві та нормативних актах, створюючи невизначеність та ризики для діяльності холдингу. Крім того, економічна нестабільність може призвести до непередбачувані ринкові та валютні коливання, що ускладнює планування холдинговою компанією своєї діяльності та інвестицій.
З іншого боку, юрисдикції зі стабільним і передбачуваним політичним та економічним середовищем можуть надати холдинговій компанії широкий спектр переваг, таких як сприятливий інвестиційний клімат, надійна правова система та підвищена безпека інвестицій.
Витрати на реєстрацію відіграють набагато меншу роль при створенні холдингової компанії, ніж при створенні товариства з обмеженою відповідальністю. Тим не менш, все ж варто оцінити витрати, які можуть значно відрізнятися. Холдингова компанія у Великобританії може бути створена від 150 євро, тоді як аналогічна компанія в Рас-ель-Хайма, Об’єднані Арабські Емірати, може коштувати понад 1650 євро.
Репутація країни є важливим фактором, який слід враховувати. Репутація країни може впливати на довіру інвесторів і клієнтів, доступність банківських і фінансових послуг, а також на сприйняття компанії громадськістю. Юрисдикція з хорошою репутацією може запропонувати стабільне та сприятливе для ведення бізнесу середовище, тоді як юрисдикція з негативною репутацією може бути менш привабливою для інвесторів і мати негативний вплив на довіру до компанії.
Реєстрація офшорної юрисдикції в Чорний список податкових гаваней Європейського Союзу може бути стримуючим фактором для інвесторів та, якщо холдингова компанія не була ретельно створена фахівцями в цій галузі, може мати негативні наслідки для суспільства. До юрисдикції, внесеної до чорного списку, можуть бути застосовані міжнародні санкції, банківські та фінансові обмеження, а також інші форми міжнародного тиску. Це може ускладнити ведення холдинговою компанією міжнародного бізнесу та отримання фінансування від міжнародних фінансових установ.
Наразі до переліку країн, які не співпрацюють з ЄС у сфері оподаткування, входять такі держави:
Чи повинна холдингова компанія працювати в гібридний режим, тобто, що крім контролю над однією або декількома іншими компаніями, вона також відіграє виробничу роль, необхідно буде оцінити інші фактори, характерні для компаній, такі як якість інфраструктури, i витрати на оплату праці та наявність останніх на ринку.
Термін “група” часто сплутують з поняттям “холдингова компанія”. Насправді під групою ми маємо на увазі множинність юридично самостійних компаній, які функціонують як єдиний суб’єкт господарювання. Якщо ця група контролюється та/або координується одним суб’єктом господарювання, то останній представлений холдинговою компанією – компанією, корпоративною метою якої є придбання пакетів акцій.
У той час як горизонтальна група характеризується відносинами, що будуються на основі договірних угод в умовах взаємної рівності, у вертикальних групах материнська компанія, холдингова компанія, фінансово пов’язана з дочірніми компаніями через участь першої в капіталі другої. Якщо одна з них має ознаки іншої, ми стикаємося з такими проблемами змішані групи.
La joint venture rientra in una casistica a parte, in quanto può essere sia orizzontale, ovvero paritetica (joint venture contrattuale), o verticale, ovvero di maggioranza (joint venture con forma societaria o incorporated joint venture). Nel secondo caso i partner costituiscono una azienda terza che fa da holding, la quale ha la finalità di gestire i processi che manleva le singole società da responsabilità finanziarie.
Компанія, яка не бере участі в будь-якій діяльності дочірніх підприємств, а лише виконує функцію координації та управління.
Окрім управління дочірніми компаніями, вона також керує власною промисловою або комерційною діяльністю.
Існують різні типи холдингових компаній, які належать до першої або другої категорії, а також можуть належати до обох категорій. Галузеві холдингові компанії, в яких дочірні компанії працюють у взаємодоповнюючих галузях, субхолдинги, що перебувають під управлінням іншої холдингової компанії, та сімейні холдингові компанії (особливо поширені в Італії).
Холдингову компанію можна створити, скориставшись перевагами різних рішень, що пропонуються податковими системами різних країн. Вона може бути зареєстрована як корпорація, товариство з обмеженою відповідальністю, партнерство або траст. Вибір типу компанії буде залежати від таких факторів, як податкові та юридичні наслідки, регуляторні вимоги юрисдикції, а також від вибору корпоративної структури.
Найпоширенішими організаційно-правовими формами для холдингових компаній є корпорації, акціонерні товариства товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ), партнерства і трасти. Кожен з цих типів статуту має свої переваги та недоліки, і вибір типу статуту буде залежати від конкретних потреб та цілей холдингової компанії.
Для створення холдингової компанії найчастіше використовуються такі типи компаній:
Розробка бізнес-плану необхідна для визначення цілей нової структури компанії, а також групової, організаційної та фінансової стратегій, які будуть прийняті. Крім того, він має вирішальне значення для доступу до фінансування, пропонуючи перспективу і повне уявлення про компанію можливим інвесторам і партнерам.
Як правило, добре структурований бізнес-план включає наступні аспекти:
Нова холдингова компанія повинна буде активно управляти та підтримувати свої дочірні компанії за допомогою спеціальних корпоративних стратегій, які також називаються “материнськими стратегіями”. Ці стратегії покликані привести до підвищення ефективності сукупного бізнесу шляхом створення переваги (Parenting Advantage), яка має допомогти дочірнім компаніям зростати, використовуючи процеси організаційної оптимізації, поглинання, інвестування.
Материнські стратегії можна розділити на чотири типи, залежно від того, який ступінь автономії пропонує холдингова компанія своїм дочірнім компаніям.
Незалежно від прийнятої стратегії, головною метою холдингової компанії має бути досягнення материнської переваги, яка забезпечує умови для зростання дочірніх компаній.
Після того, як ми визначили структуру холдингової компанії, обрали юрисдикцію, в якій будемо реєструвати компанію, оцінили тип реєстрації та визначили корпоративні стратегії, ми розпочинаємо процес реєстрації.
Першим кроком при реєстрації холдингової компанії є визначення структури управління та складу ради директорів. Остання відповідатиме за загальне керівництво холдинговою компанією, а також за управлінські процеси.
Найскладнішою частиною є підготовка необхідних документів, які додаються до заяви про реєстрацію компанії.
Оскільки кожна юрисдикція має різні вимоги до документації, нижче ми наводимо перелік найпоширеніші документи, які зазвичай вимагаються:
Після того, як компанія зареєстрована, необхідно звернутися до банківської установи, щоб подати заявку на відкриття банківського рахунку. Ми в GR Morgan Formation маємо досвід роботи в багатьох юрисдикціях і пропонуємо послуги з відкриття банківських рахунків у Великій Британії ніж в офшорних юрисдикціях.
На рівні документів, як правило, вимагається наступне свідоцтво про реєстрацію, ліцензія на ведення бізнесу і податковий кодекс.
Створюючи холдингову компанію, покладіться на команду експертів, які нададуть вам спеціальні консультації та рішення, адаптовані до ваших конкретних потреб.
Щоб отримати консультацію, зв’яжіться з нами зараз.
